Газета "Вісник" за вересень-жовтень 2017-2018 н.р.

 Гімназійна книжкова толока

Осінні канікули, дощова погода,

а читачі поспішали до читального залу гімназійного БІЦу

на зустріч зі справжньою письменницею - Мариною Павленко.

Її книгами зачитувалися, презентували на "Книгоманії",

вивчали на уроках української літератури.

Читати повністю на блозі "Бібліоград "Сузір`я"

Пригоди в Італії

  «Я не шукаю. Я знаходжу», – говорив великий Пабло Пікассо. Ось і ми, гімназисти Оріхівської гімназії, продовжуємо відкривати для себе  країни  Європи. Ми уже побували у Польщі, Австрії, Чехії, Німеччині, Угорщині, Франції. Цього разу відкривали для себе Угорщину та Італію.
  Будапешт — головний культурний осередок Угорщини, тут розташовані головні національні театри, музеї, мистецькі заклади освіти, інші культурні заклади тощо. Столиця на Дунаї являє собою суміш старовини і сучасності, високого мистецтва і кічу. Це місто художників і цінителів мистецтва. Нічний Будапешт та прогулянка по Дунаю на кораблику дійсно вражаючі! Неймовірні відчуття, незабутні емоції! З ранку пішохідна екскурсія  Будапештом. У нього якась своя, абсолютно непередавана атмосфера невимушеності. Історичні будівлі сусідять із зовсім новими будівлями, а величезні багатоповерхові готелі височіють біля знаменитих творінь, не підвладних часу.
  Подібні контрасти іноді створюють таку собі «прострацію у часі», і ти вже не бачиш ні готелів, ні стоянок, ні магазинів, ні ресторанів — тільки старовинну історичну будівлю, біля якої стоїш, високо задерши голову і мружачись від сонця.
  Відвідали Varosliget — знаменитий парк у Будапешті який по праву вважається найулюбленішим місцем відпочинку не тільки туристів, але й місцевих жителів.
Побачили Церкву Святого Матьяша і Рибацький Бастіон. Про це місце  можна говорити вічно. Підкорило. Зачарувало. Закохало в себе назавжди. Головна церква міста, зведена в  готичному стилі, була заснована в XIII столітті, потім перебудована в мечеть, пізніше перебувала під францисканцями та єзуїтами, поки в результаті не перейшла назад у володіння уряду Угорщини.
  На головній площі міста, Площі Героїв, яку ми теж відвідали, ліворуч стоїть музей образотворчих мистецтв де виставляють не угорських, а зарубіжних художників. Замок Вайдахуняд – новий замок, його будівництво було завершене тільки 1908 року, тому середньовічні змови, чвари і конфлікти між главами держави оминули його. Суміш стилів – бароко, ренесанс, готика – допомагає замку набути поволоки тієї старовини, якої він, по суті, позбавлений. Він прекрасний і чудовий, незважаючи на відсутність багатої історії і всіляких легенд, якими можуть похвалитися інші його «побратими».
  Зовні будівля мені нагадала трансільванський замок Бран. Подивившись потім у путівнику, дізналися, що він не просто нагадує, але безліч елементів дійсно було запозичено у нього. Зараз у Вайдахуняді розташовується сільськогосподарський музей.
Після дводенної екскурсії Будапештом поїхали до Італії. Немов загадкова картина художника, Італія манить, притягує туристів яскравим сонцем, пишністю архітектури, чистотою вулиць, дружелюбним ставленням до туристів. Батьківщина знаменитих художників і талановитих учених, які змінили порядок світу, дім найбільшій кількості об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і калейдоскоп чарівних пейзажів – Белла Італія! Від одних назв Рим, Ватікан, Венеція  паморочиться голова. Багата культурна спадщина, м’який клімат і Середземне море роблять Італію вкрай привабливим місцем відпочинку для туристів всіх категорій. У цій європейській країні можна побачити величні історичні пам’ятники, що дійшли до нас з часів Римської імперії, Середньовіччя та епохи Відродження. Велика частина з них носить релігійний характер і складається з цілої плеяди кафедральних соборів, церков і каплиць. Як один із законодавців мод, Італія наповнена численними бутиками, в яких можна придбати брендовий одяг популярних Модних Будинків. Місцеві кафе і ресторани пропонують своїм відвідувачам величезну кількість макаронних страв, кілька десятків видів піц і приголомшливо смачну  натуральну каву. У країні функціонує велика кількість музеїв, в колекціях яких можна зустріти полотна всесвітньо відомих художників.
  Римський Колізей у програмі туру. Одна з найбільш впізнаваних пам’яток Італії – найбільший залишок старовини, типовий амфітеатр, технічне диво, втілення архітектурного переваги, постійний доказ пишності та жорстокості римського світу – Колізей був дубльований незліченну кількість разів у різних містах світу, але так і залишається одним з кращих місць для відвідування в Італії.

  Відвідали Ватикан. Хоча Ватикан – повністю окрема держава, доступ до його чудових пам’ятників можна отримати тільки через Рим. Тут ми побачили Собор Св. Пе ... Читати далі »

Дитячі враження від подорожей

  «З чого розпочати свою розповідь?» - розмірковувала я. Так хочеться передати колорит, красу  та враження від подорожі, а почну з тих важливих, на мою думку, і так пов’язаних між собою епізодів гімназійного життя.
  В цьому навчальному році перший урок в гімназії пройшов під назвою Україна – це Європа. Віртуальна подорож рідною країною, історичні особливості – все мало своє продовження. Ніхто й гадки не мав у вересні , що на осінніх канікулах ми, семиклассники, на власні очі переконаємося, що Україна – Європейська держава.
  Спільний виховний захід  під назвою «Козацькому роду нема переводу» не тільки зблизив нас ,однолітків, а й започаткував традицію спільних подорожей рідною країною. Під час заходу ми пізнавали історію написання українських пісень, знайомилися з козацьким устроєм, а ще й демонстрували свої таланти. Маршрут, який ми обрали називався «Замки Поділля». Власне пролягав він мальовничими буковинськими селами,  середньовічними містами Кам’янець-Подільський, Хотин, Чернівці і звичайно не оминув увагою й обласний центр - Хмельницький.
  Наша подорож розпочалася зі старовинного буковинського міста Хотин.
  Хотин – це запеклі війни, великі повстання, славетні перемоги та страшні поразки, це історія жорстоких битв за володіння могутньою фортецею. Вже не одне століття свідком історичних подій є Хотинська фортеця, яка, до слова, входить до рейтингу «Сім чудес України».   Саме фортеця радо відкрила перед нами свою браму. Навіть легкі сльози дощу не змогли зіпсувати враження від середньовічної споруди, а цікава,неперевершена розповідь екскурсовода додала нам впевненості  в містичних таємницях історико - архітектурного комплексу.
  Наша подорож тривала до найромантичнішого міста Буковини –Чернівців. Саме Чернівці називають «маленький Париж». В цьому нас переконала і  прогулянка найромантичною вулицею Ольги Кобилянської. Кожен з нас замислився над своїм майбутнім вибором професії, адже перебуваючи на території Чернівецького національного  університету ім.. Юрія Федьковича, закохався в цей величний й стародавній навчальний заклад . Недарма його ще називають « Український Гарвард».
  Гостинно, з яскравими сонячними промінцями зустріло сузір’ївців  одне з найцікавіших середньовічних міст України – Кам’янець – Подільський. Якби мене запитали: « Що запам’яталося найбільше?» Мабуть, відповідь була б неоднозначною. Погодьтеся  у Кам’янці є каньйон, якому 20 000 000 років. Це єдине у світі місто – фортеця, яке розміщене на півострові площею 121 га. Місто є одним із семи чудес України. Кам’янець претендує на звання фестивальної столиці України. З 1977 року територія Старого міста оголошена Історико - архітектурним заповідником, що посів почесне місце за Києвом та Львовом. Якщо я вас не переконала , то помандруємо з нами до Старого замку, міської ратуші, Кафедрального костелу Петра і Павла, Вірменської церкви Святого Миколая Чудотворця, Кушнірської башти і це не весь перелік архітектурних пам’яток, які ми відвідали.
  Як не добре в гостях, але краще вдома. Тож приїхавши до Хмельницького, та привітавшись з монументом гетьмана Богдана Хмельницького, ми зрозуміли, що сумуємо за рідним містечком. Які стомлені та напрочуд задоволені ми повернулися до Оріхова. Саме зараз, згадуючи нашу подорож, я думаю, а що далі, які наступні міста ми побачимо, адже Україна – це невичерпна Мекка для мандрівників.
  Тож, сподіваюся, далі буде…

Катерина,учениця 7 класу

    27 жовтня учні п’ятих класів вирушили на екскурсію до м. Василівка.
   Звичайно, багато хто з нас уже бував раніше у приватному зоопарку Home ZOO  Олександра Пилишенка. Але ж як відмовиться від нової зустрічі із величними тваринами – королями природи.
   Першим нас зустрічав на воротах зоопарку рижий красень кіт, вдвічі більший за звичайних котів. Одразу стало зрозуміло, хто тут хазяїн. Потім ми підійшли до вольєрів і поринули у світ історій тварин, що своєю незвичайністю перевершують відомі голлівудські фільми. До речі, саме голлівудська кіностудія звертається до зоопарку Пилишенка, щоб записати голоси тварин для своєї кінопродукції. Також у зоопарку встановлено кілька веб-камер.
   Ми були вражені грою унікального берберійського лева Самсона з його дитинчатами-левенятами, величчю ведмедів Міші та Маші, грою тигриної сім’у футбол, милими вушками гімалайських ведмедів. Розповідь екскурсовода була такою захоплюючою, що півтори години пролетіли непомітно, а представнику турфірми довелося кілька разів нам нагадувати, що треба їхати далі.
   Другою нашою зупинкою став музейний комплекс «Садиба Попова». Екскурсію розпочала екскурсовод і,  наче з мішка,  висипала на нас багато історичних дат. Ми засумували. Але не надовго. Бо залишивши флігель, у якому розповідалося про часи XIX століття, ми вийшли на подвір’я, де потрапили у руки молодої дівчини, яка з перших же слів захопила  нас вогником любові до цього чарівного місця. Сама вона вважає Садибу Попова не тільки місцем роботи, а й сенсом свого життя. Розповідаючи нам про розкопки на території музею, вона встигала керувати розстановкою величезних котлів робітниками – музей готувався до ночі Хелоуіна. І це виправдано, бо садиба складається із кількох старовинних споруд, що розташовані на пагорбі, і має, як стверджують відвідувачі і нічна охорона, парочку власних привидів!
   Кульмінацією стало відвідування підземелля, де проходили зйомки одного із відомих фільмів. Як нам згодилися ліхтарики на телефонах! І моторошно ставало, коли ми почули гул під підлогою і побачили початок гвинтових сходів, що ведуть нижче!. На жаль, дослідження і розкопки ще не закінчено. Тому ми домовилися із друзями, що відвідаємо садибу Попова років через п’ять ще раз.
   А далі нас перевезли у кінний клуб «Кентавр». Навчили годувати коней із долоні. Дали змогу помилуватися грацією і розумом елітних коней, що беруть участь у змаганнях. Розказали про найяскравіших представників клубу. Апогеєм стало катання на конях по манежу. Хтось боявся сідати, а хтось катався і два, і три рази.
   Спогади, фотографії, враження – все просто супер!
ФОТОЗВІТ

 Назаренко Назар та Трофименко Олександра. Учні 5-го класу.

   24.10.2017 р. учні 10-х класів побували в Запорізькому музично-драматичному театрі ім.Магара на перегляді вистави Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
   Не можемо залишитись осторонь і не висловити свого враження від цієї вистави.  Це було дійсно яскраве видовище! Неперевершена гра акторів, колоритні персонажі, чудові режисерські задуми. Під час перегляду вистави, отримали величезне  задоволення. Щиро дякуємо чудовому колективу театру, яскравим акторам і професійним постановникам.  Це справді феєричне дійство! «Кайдашева сім’я» Івана  Нечуя-Левицького написана  понад сто років тому. Але чи знайдуться і сьогодні байдужі до родинних пристрастей?!
   Ця  вистава - про зруйнування гармонії в  родині, житті.  Духовна роз’єднаність, відсутність прагнення зрозуміти один одного. Немає злагоди в родині – немає миру у країні, немає миру – немає щастя...

Гімназистка 10-А класу Ситник Марина

Захоплююча подорож

   Ще у вересні педагоги та батьки гімназистів замислилися над тим, як проведуть осінні канікули їхні діти. На зміну традиційному відвідуванню гуртків та бабусь прийшли захоплюючі та цікаві поїздки територією нашої мальов-ничої  Батьківщини.
  Двадцять четвертого жовтня о сьомій годині ранку сузір’ївці третіх та четвертих класів вирушили до Дніпра, одного з найбільших міст зі скупченням хмарочосів.
  Спочатку діти дегустували вироби одного з лідерів кондитерської галузі України, продукція якого експортується до двадцяти країн світу. Це кондитерська фабрика «АВК».
  Незабутньою була прогулянка найдовшою набережною Європи. Адже мали можливість милуватися бурхливими водами Дніпра,  морем квітів та зелених насаджень, відомими новобудовами (двома 28 – поверховими вежами - близнюками), візитівкою міста (величезним серцем з написом «I (love you) Dnipro»).
  Вдалося побувати в найвищій точці Дніпра – телецентрі. Він розташований на одному з трьох пагорбів міста. Там гімназисти дізналися про секрети створення телепередач та кінофільмів.
  Оріхів зустрічав сузір’ївців вогнями ліхтарів. Усі були втомлені, але задоволені. Адже отриманих вражень вистачить аж до нової поїздки, що відбудеться на зимових канікулах.

ФОТОЗВІТ

Класоводи Волошина С.А., Платонова О.І., Клейн Н.О., Крат Н.М., Таран Т.Г.