Роль щеплень в житті дитини
Інфекційні захворювання з давніх часів були великим лихом для людства. Епідемії частіше забирали життя людей і у більших кількостях, ніж війни та стихійні лиха.
Термін «інфекція» означає проникнення в організм людини мікроорганізму, який може викликати захворювання.
Протягом багатьох сторіч лікарі та вчені говорять про необхідність не лікувати, а про важливість попереджати захворювання.
Але людство навіть не могло уявити ті успіхи, які забезпечують профілактичні щеплення. Завдяки вакцинації у світі врятували мільйони людських життів.
Інфекції, що мали широке розповсюдження, стали керованими. Щоб з’ясувати, чи потрібна сьогодні вакцинація, що вона дала людству, необхідно відповісти на три головні питання:
1 – які жертви приносило людство на алтар інфекційних захврювань до введення вакцин?
2 – які інфекційні хвороби сьогодні загрожують людству?
3 – що чекає людство у випаку відутності вакцинації?
Найбільш переконливим є досвід боротьби із натуральною віспою – інфекцією, що забрала життя багатьох людей. Так у Європі в 17 сторіччі тільки від віспи померло 60 млн людей.
Ті, що вижили, залишилися жити із тяжкими ускладненнями, що призвели до повної втрати працезданості.
І тільки завдки вакцинації у всьому світі у 80-х роках ліквідовано натуральну віспу.
Яскравим прикладом ефективності вакцинації являється також щеплення проти дифтерії. В довакцинальний період в нашій країні хворіло на дифтерію від 40 до 80 тис. дітей щорічно.
Смертність складала майже 50 %, тобто помирала кожна друга хвора дитина. У 1932 р. розпочато масову імунізцію проти захворювання і вже в 50-х роках 20 ст. захворюваність знизилася в 6 разів і продовжувала знижуватись.
У 80-х роках з’явилася інформація, що вже все добре і щеплення скоріше не потрібні, ніж корисні. Лікарі-педіатри скоротили кількість щеплень, батьки відмовлялися від вакцинації дітей, дорослих майже не щеплювали, але наслідки не змусили себе довго чекати.
У 1991 р. захворюванність на дифтерю зросла в 50 разів, було зареєстровано понад 17 тис. випадків захворювання, із них 3 тис. серед дітей.
Згідно даних ВООЗ , в Україні від дифтерії помирає 10 % хворих.
Щоб зупинити епідемію дифтерії, почали знову масову імунізацію дорослих і провели додаткове щеплення дітям. І тільки завдяки таким діям, захворюваність на дифтерію не реєструвалася. Останній випадок носійства збудника дифтерії зареєстрований в районі у 1998 році.
Отож, якщо припинити проведення щеплень проти дифтерії, то захворювання знову підійме голову, відомо що наслідками можуть стати сотні смертельних випадків.
Не менш вагомо вплинула імунізація на захворюваність такою небезпечною інфекцією, як правець (столбняк), який відомий людству понад 2500 років. Правець протягом всієї історії був постійним і невгамовним супутником війни. Але виникав він не тільки внаслідок військового травматизму, а й у мирний час - ця інфекція забирала тисячі людських життів. Перебіг хвороби надзвичайно тяжкий, і кожен другий помирав. Лише вакцинація дозволила перемогти цю небезпечну хворобу, щорічно цей профілактичний засіб зберігає життя більш ніж 500 тис. людей і є надійним методом попередження цього захворювання. Тому тільки некомпетентні люди можуть заперечувати необхідність щеплень.
Кір - це інфекція, яка до 60-х років минулого століття була однією з найбільш розповсюджених у Європі. Протягом життя майже кожен хворів на кір.
В Україні протягом 15 років з початку 20 ст. від кору померло близько 500 тис . дітей. Причиною смерті були ускладнення у вигляді пневмонії. З початку введення вакцинації п
...
Читати далі »