Меню сайту
Форма входу
Наступна подія
Канікули

 

Календар новин
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Святковий календар. Спілкуємося українською мовою
Головна » 2017 » Березень » 22

Крізь простір і час книга запрошує в подорож нас!

Під таким гаслом проходили заходи тижня дитячої та юнацької книги в Оріхівській гімназії №1 "Сузір'я".

Традиційні "книжкові іменини" об'єднали в одне коло шанувальників літератури:
 поетів, художників, читачів.

Докладніше читайте на сторінках блогу БІБЛІОГРАД 

http://orihivschool.blogspot.com/2017/03/1.html

Михайло Буряк, Ольга Ліщук, Віра Коваль та Любов Чесняк.

|: | © suzirya | Дата: 22.03.2017

   «Я не лікар, не аптекар, а простий бібліотекар», - тож з особливим відчуттям тримаю в руках  книгу Євгенії Зінов’євої «Память, которой не будет конца...». Як фахівець,  можу впевнено сказати, що це унікальне видання історично-краєзнавчого характеру. Цю книгу можна назвати заповітом одного покоління іншому. Я глибоко співчуваю Євгенії Яківні, як матері загиблого в Афганістані сина Олексія, воїна - інтернаціоналіста. Тільки та людина, яка пережила величезну втрату, може так щиро і правдиво передати читачам героїчний подвиг солдат і офіцерів 80-х років ХХ-го століття. На їхню долю випало тяжке випробування – пройти через горнило війни на території іншої держави. Кожен розділ книги, кожна стаття – це документальна розповідь про долю людини, яскраво підтверджена кольоровими світлинами і картами бойових дій. Фактичний матеріал лірично доповнений поезією, який сприймається з великим щемом у душі. Люди, які працювали над створенням цього видання, відчували відповідальність перед історичним майбутнім, тому вкладали в нього частинку свого серця, щоб жоден героїчний подвиг не був загублений або забутий і зітертий в подіях нового століття.
   Кожне покоління має право на своє слово в історії, на якому буде виховуватися підростаюче покоління. Щорічно 15-го лютого ми відзначаємо День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Готуючись до цієї дати, в гімназійному бібліотечно-інформаційному центрі організовуємо заходи: книжкові виставки, огляди літератури, зустрічі з ветеранами війн, читацькі конференції та обговорення прочитаних книг. Книга «Пам'ять, якій не буде кінця...» з подарунковим автографом автора буде  займати почесне місце в роботі з читачами.

          Завідувач бібліотечно-інформаційним центром
 КЗ «Оріхівська гімназія №1 «Сузір’я»»
Білодід Любов Іванівна

      * * *

       Давня дружба поєднує гімназистів «Сузір’я» з ветераном праці, заступником голови ветеранської організації міста Первомайська Миколаївської області Борисом Петровичем Ярмульським.
       Учні 7-Б класу читали матеріали, надіслані Б.П.Ярмульським, а саме: публікації  в періодичних виданнях Миколаївщини про командира відділення зенітно-кулеметної роти 95-ї гвардійської дивізії Ярмульського П.П. та його побратимів, про суворі випробування, які випали на долю молодих солдат в роки Другої світової війни, про страждання дітей –війни.
        Нещодавно педагогічний та учнівський колективи гімназії отримали подарунок – книгу  «ПАМЯТЬ, КОТОРОЙ НЕ БУДЕТ КОНЦА…» Євгенії Яківни Зінов’євої. Учасником творчої групи зі створення Книги був і Б.П.Ярмульський.
       Учнівський комітет семикласників підготував презентацію книги, яку переглянули та обговорили на годині класного спілкування. З цікавістю читали гімназисти з Книги вірші патріотичного спрямування.
     «ПАМЯТЬ, КОТОРОЙ НЕ БУДЕТ КОНЦА…»   Ця книга присвячена всім воїнам-інтернаціоналістам, землякам Первомайського краю Миколаївської області, загиблим і живим, які чесно і до кінця виконали свій військовий і людський обов’язок.
       Автор Книги Євгенія Яківна Зінов’єва втратила в Афганістані свого сина, офіцера Олексія Зінов’єва. Складний життєвий шлях пройшла жінка: від бригадира малярів-штукатурів до викладача технологічного інституту, а потім – підприємця. І всі ці роки зболіле материнське серце не могло змиритися із втратою сина… Довгі роки Євгенія Яківна прагнула втілити в життя свою мрію: написати книгу про свого Олексія та інших загиблих воїнів-інтернаціоналістів, які заслуговують на вічну пам'ять.
       Афганістан! Це слово стало символом скорботи у тисячах українських родин, куди не повернулися сини. Розривалися від болю материнські серця, батьки, тамуючи страждання і гіркі сльози, шкодували, що не можуть піти на ту далеку війну замість таких ще юних синів.
       Солдати й офіцери відправлялися в Афганістан… Ними керували почуття військового обо ... Читати далі »

|: | © suzirya | Дата: 22.03.2017